Від 28 квітня 2020 року набули чинності нові вимоги здійснення платежів відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Важливо знати, що понад 95% клієнтів ці зміни не ускладнять управління фінансами, а скоріше спростять, оскільки усі клієнти вже є ідентифікованими у відділенні банку, шляхом заповнення анкети та надання ксерокопій своїх документів. Зміни ж стосуються переважно неідентифікованих операцій.
Сподіваємося, що відповіді на можливі запитання допоможуть вам в усьому розібратися:
Навіщо вводити нові вимоги?
Закон діє з 2014 року, а нова редакція, впроваджує вимоги ризик-орієнтованого підходу у роботі з клієнтами, відповідно до вимог європейського законодавства у сфері протидії легалізації (відмивання) коштів, отриманих злочинним ляхом, та фінансуванню тероризму. Ризик-орієнтований підхід – це визначення, оцінка та розуміння ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також вжиття відповідних заходів щодо управління ризиками у спосіб та в обсязі, що забезпечують мінімізацію таких ризиків залежно від їх рівня.
Чи треба пояснювати джерела надходження коштів?
Існуючі клієнти банку вже є ідентифікованими, а отже і банк володіє інформацією про їх звичні операції. У разі якщо операції за Вашим рахунком не будуть мати ознак передбачених чинним законодавством як ризикові, необхідності у повторній ідентифікації не виникне. Тож, тільки якщо йдеться про нетипову операцію, що на відповідає фінансовим можливостям клієнта, банк звернеться за відповідними поясненнями щодо джерел надходження коштів.
Як змінилися вимоги за операціями?
Згідно з доповненнями до Закону України про фінансовий моніторинг, ліміт операцій підвищено до 400 тис грн. та зменшено список ознак операцій, за якими вимагається звітування, до чотирьох:
1. Зарахування або переказ коштів, надання, або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторінучасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження у державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (в т.ч. дипломатичне представництво, посольство, консульство такої іноземної держави), або однією зі сторін-учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому у зазначеній державі (юрисдикції);
2. фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім'ї та/або осіб, пов'язаних із політично значущими особами;
3. фінансові операції із переказу коштів за кордон (в тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон);
4. фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).
Якщо сума переказу буде перевищувати граничні 400 тис грн, чи потрібно вказувати джерела надходження коштів?
Відкриваючи рахунок, клієнт надає банку інформацію про себе, про свої доходи тощо. Банк щодня спостерігає та знає історію операцій клієнта і знає, які є звичними для нього.
Тож тільки якщо йдеться про нетипову операцію, що не відповідає фінансовим можливостям клієнта, тоді банк звернеться за відповідними поясненнями.
Якщо клієнт пояснить, що це, наприклад, результат отримання спадщини, тоді банк здійснить операцію і клієнт зможе спокійно використовувати ці кошти.
Нова редакція Закону не змінює підходу банку до ідентифікації. Клієнт має ідентифікувати себе та свої доходи. Для проведення операції з переказу коштів, клієнт має надати повну інформацію про себе та отримувача (як для фізичних, так и для юридичних осіб)
Чи потрібна ідентифікація у разі переводу коштів з карки на картку?
Ні, не потрібна, адже клієнти банку вже пройшли ідентифікацію
Чи потрібно проходити ідентифікацію для оплати через термінал?
У разі, якщо сума переказу перевищує 5 тис. грн, клієнтам необхідно буде пройти ідентифікацію. Для цього до кінця року термінали самообслуговування будуть додатково обладнані спеціальними зчитувачами.
Дана вимога не стосується:
o комунальних платежів, сплати податків та інших обов’язкових державних платежів, оплати товарів чи послуг;
o платежів за кредитом/кредитною карткою у межах 30 тис грн.
Чи можна розбивати платежі, наприклад по 5 тис грн та робити декілька транзакцій?
Якщо один і той самий відправник переказує декілька однотипних платежів на рахунок одного й того ж отримувача, операції не будуть «унікальними» та типовими. Тож, аби уникнути блокування операції до проведення ідентифікації, необхідно буде ввести номер рахунку/електронного гаманця або підтвердити унікальним обліковим номером фінансової операції.
Так, зарахування на рахунки клієнтів, тобто звичайні операції українців, не є об’єктом перевірок для фінансового моніторингу. Такі низькоризикові операції не цікавитимуть банки. Мета закону зовсім в іншому. Банки, відповідно до вимог нового закону, мають акцентувати увагу на найвищих зонах ризику – ризикованих та великомасштабних операціях понад 400 тисяч гривень.
Проте, фінансові установи мають виконувати деякі технічні вимоги закону, наприклад, присвоїти кожній операції свій унікальний номер. Для цього вони матимуть достатньо часу, адже буде встановлено тривалий перехідний період – до кінця 2020 року. За цей час вони зможуть виконати усі технічні моменти.
У рамках нашої
...25 Липня 2024